Презумпція быдлячества

48

Чекаю зелене світло, щоб перейти дорогу. Бачу, що прямо на проїжджій частині варто пивна пляшка, яку старанно об’їжджають машини. Бидло еволюціонує, однак. Навіщо просто паскудити, якщо можна напаскудити з перспективою кому-небудь реально нашкодити, вірно?

Дочекавшись зеленого сигналу світлофора, я підходжу і забираю пляшку. Раптово ззаду «бииип!» — я аж підстрибую.

— На @#$ ти її сюди поставив?! — ввічливо цікавиться воЕкшн стоїть поруч з машини.

— Я не поставив, я збираюся її прибрати.

— Че?

— Я ні на @#$, ні на дорогу пляшку не ставив. Я взяв її, щоб прибрати з дороги.

— Так це не твоя пляшка?

— Замість того щоб кричати, міг би сам вийти і донести її геть до тієї урни, тут червоний ще хвилину горіти буде.

Цікаво, скільки б пляшка там ще стояла? Незадоволені всі, але підняти жопу і зробити елементарне — це не, а той, хто не пройшов повз, тільки підозри викликає.