Дао мерчендайзера

23

З візком, в якій сидить моє девятимесячное чадо, заруливаю в дитячий сектор супермаркету. Теоретично проїзди між полицях широкі, практично центр завжди зайнятий піддонами з нераспакованным товаром. Поряд з полицею може знаходиться тільки одна підвода, і вона там вже є, а дівчина-господиня риється на полицях з дитячим харчуванням. Ну, зрозуміло, справа свята — зупиняюся почекати, поки матуся зробить свій вибір. Чекаю-чекаю, дівчина все риється-риється, до воза своєї поки що й не доторкнулася. А віз сповнена до країв дитячим харчуванням. Це не матуся, як мені в перший момент подумалося, а мерчендайзер товар перекладає.

— Дівчина, мені б хотілося дитяче харчування взяти, — ввічливо прошу я, чекаючи, що дівчина вступається на дві хвилини і дасть дорогу.

Відповідь мене вразив. Озирнувшись здивовано на мене, дівчина видала:

— Так, але ви ж тут не проїдете — тут я працюю!

Я підібрала випала щелепу, розвернулася і пішла в сусідній магазин дитячих товарів. Мабуть, в цьому у мерчандайзерів таке дао: працювати для того, щоб працювати, а не для того, щоб покупці щось купили.