Грай по-крупному

35

Набридли жебраки — здорові лоби, які можуть самі заробити, але замість цього хитаються на світлофорах і ринках.

З донькою розпорошили скарбничку, залишивши в ній тільки п’ятаки і десятки. Іншу дрібницю я склав у пакетик (пристойний вийшов) і помаленьку почав позбавлявся від неї.

На перехресті перед світлофором підходить такий «безпорадний», на хлібець просить подати. Отсыпаю щедру жменю.

— На х#я мені ця дрібниця?

Звернули увагу на нас майже всі навколишні. На мене дивилися з докором: важко, мовляв, було віддати гроші побільше!

На наступний день гуляли по місту. Сидить бабуся — божий одуванчик, просить подати «заради Христа». З усієї дрібниці у мене залишилися копієчки — висипали їй повний мішечок. На зворотному шляху бачимо: коштує ця бабуся і викидає всю дрібниця в дощову каналізацію. Ми навіть нічого сказати не змогли.

Більше нікому нічого не подаю. Нехай на мене в магазині дивляться і зляться, коли я копійками за хліб плачу. Зате не викидаю ті гроші, які заробив.