Сто мільйонів петровських поросят

33

Мене задовбали люди, які хочуть виїхати з Росії, але все ж сидять тут і безпорадно орудують лапками, поливаючи брудом все навколо. Я людина дуже терплячий, намагаюся зрозуміти інших, поставити себе на їх місце. Але все має межі.

Ця ситуація мене абсолютно не хвилювала, поки у мене було двоє таких знайомих. Я могла зрозуміти, поки їх було п’ятеро. Але зараз вони скрізь. Мало не кожен хоче «звалити». Це тренд, це стало модно. Просто сидіти на жопі рівно і сподіватися, що десь краще, ніж у нас.

Хочете чисту цивілізовану країну? Уявіть, що ви — усиновлена дитина, яка деякий час ріс у прийомній родині, а потім сказав: «Я не хочу у вас жити — у вас старі шпалери і підлога скрипить. А он Віталій Петрович з сусіднього під’їзду тиждень тому новий паркет поклав і меблі італійську купив — я до нього піду». Ось приблизно так це і виглядає. До речі, Віталію Петровичу ви абсолютно не потрібні. Дисонансу немає?

Гаразд, розумію, немає. Тоді аргумент такий: у Росії реально легше заробляти. Ті, хто ниє про «рашку», «роиссю вперде» та інше, найчастіше не в змозі зав’язати собі шнурки. Але в Росії юродивих чомусь люблять, а ось за кордоном такі не потрібні.

Ви хочете жити в чужій країні на допомогу, а до сорока років дослужитися до молодшого менеджера в «Макдак»? Будь ласка. Нам тут вас не треба. Тільки, зробіть ласку, не нийте, поки не звалили, і пишіть слово «Росія» правильно і з великої літери.