Міняю жах на погань

23

Подруга:

— Ле-ен, мені тут такі джинси жахливі подарували, ну просто відстій. Приміряй, раптом тобі піЕкшн дуть?

Міряю і забираю шикарні фірмові молодіжні джинси з потертостями. Подруга через пару тижнів забирає отвратительнейшую на мій смак блузу з жабо, яку задарувала мені мама.

Бабуся:

— Ось, візьми, нам таку погань на Новий рік подарували, а тобі ж подобається таке…

Забираю відразу стали улюбленими комплекти постільної білизни з супергероями і анимешками.

Другу (майже таку ж, як у мене) подаровану соковитискач я обміняю кому-небудь з друзів на «Дитячі казки про якихось ельфів і кільце, з малюнками і картами, ну хто таке дарує взагалі дорослій людині», а один-ЗОЖник (не дуже забезпечений) з радістю прийме від мене «ці чортові гантелі, розбирала антресоль і хотіла вже викидати».

Мені дарують і потрібні речі, і сувеніри, і відверту муру. Родичі часто дарують одяг, абсолютно не підходить ні за стилем, ні за розміром.

Подарованому подругою свитерку з секонду («Льон, всього сто рублів, ну ти любиш таке, я думала в магазині купити, але жаба душить на таку нісенітницю багато грошей тринькати») я порадію так само, як і подарованим їй же дорогою черевиків, і бабусиним «декоративного» сервізу («Знаєш, якою дорогою?»), що по-хорошому треба ставити в сервант, якого у мене немає.

Будь добротно зробленої речі можна знайти застосування — віддати, передарувати, обміняти, переробити. І мені абсолютно неважливо, з якою фізіономією і ставленням до цієї самої речі її дарують. Навпаки, добре, що висловлюють свою думку: я сама буду знати, що Світла не любить забавні гуртки, а Ваня в захваті від книг в паперових обкладинках, тому що любить тягати їх з собою, а читалка у нього не прижилася. Я передарю Петі подарунок діда — такий бажаний Петриком спортивний костюм, але буду лаятися на несмак, на те, що хлопець у спортивному костюмі (не в спортзалі, а на прогулянці) — вульгарщина.

Ображайтеся скільки влізе, можете навіть написати книжку про те, як не треба дарувати подарунки. А у мене якраз з’явилася чергова книжка в паперовій обкладинці і пляшка білого (ну як можна пити біле?!) вина. Ну, друзі, пора міняти жах на погань!